http://www.carpathians.eu/ НОВИНИen http://www.carpathians.eu/typo3conf/ext/tt_news/ext_icon.gif http://www.carpathians.eu/ 1816НОВИНИTYPO3 - get.content.righthttp://blogs.law.harvard.edu/tech/rssFri, 18 May 2012 13:50:00 +0300 http://www.carpathians.eu/no_cache/novini/novina/article/ukrajinci-slovachchini-vzjali-uchast-u-v-mu-kongresi-svito.html У суботу, 12 травня 2012 року, у місті Горлиці (Польща) проходив V конгрес Світової федерації...Конгрес на наступних п’ять років обрав керівництво організації, в тому числі 17-членну президію, в склад якої від Словаччини входять Петро Сокол та Іван Лаба. Головою було обрано політолога за професією Софію Федину, яка відома як українська співачка. Заступником голови СФУЛО по Європі було обрано голову Об’єднання лемків у Польщі Стефана Гладика, а заступником по Америці став голова Об’єднання лемків Канади Адам Стець.

Конгрес прийняв  заключні документи, в тому числі Звернення до Сейму, Президента та Уряду Польщі, а також до Президента, Верховної Ради та Уряду України, щоб Польща прийняла закон про засудження акції «Вісла» та відшкодування жертв. В ході роботи конгресу було затверджено нову редакцію статуту організації.

Метою її діяльності  є етнічне відродження Лемківщини; збереження і всебічний розвиток самобутньої духовної і матеріальної культури етнографічної групи українського народу лемків в країнах їх проживання і перш за все на історичній Батьківщині.

Звітну доповідь про діяльність організації за період до V конгресу СФУЛО зачитав виконуючий обов’язки голови Іван Лаба. Увазі читачів пропонуємо частину  доповіді.

Мирослав ІЛЮК
-----------------------------------


Минуло 5 років з того часу, як ми зібрались на ІV конгресі Світової федерації українських лемківських об’єднань, який відбувся 5 – 6 травня 2007 року у Львові.

V конгрес здійснюється при нагоді скорботної дати 65 років насильницького виселення, або горезвісної жорстокої акції «Вісла».

Український народ вигнано зі своїх земель, зі своїх хат. Було зліквідовано територіальну компактність їхнього проживання, позбавлено етнічних земель, завдано непоправної шкоди своєрідній матеріальній та духовній культурі, надано швидкий темп  асимілятивним програмам, що в майбутньому можуть спричинити до цілковитого зникнення цієї української етнографічної групи.

Законодавчі акти стосовно акції «Вісла» у Польщі досі не скасовані.     Належної оцінки такого брутального переселення ще дотепер ані з польської, ані з української сторони  не здійснено.

Виходячи з наведеного, СФУЛО вимагає від Сейму Республіки Польща засудити акцію «Вісла» 1947 року як ганебний злочин проти особи та людства, як порушення прав людини, що захищаються міжнародними документами.

Злочини більшовизму щодо інших депортованих народів засуджено. На рідні землі повернулися татари, калмики, чеченці, інгуші. Реабілітують депортованих у Сибір. Нічого не робиться тільки для депортованих українців з Польщі.

Настав час подолати наслідки примусових депортацій, переселень, вигнань.

Історична справедливість має бути відновлена!

СФУЛО мусить послідовно працювати над тим, щоб насильно виселені в 1944 – 1947 роках отримали відповідний статус, щоб вони та їхні нащадки були захищені належними соціальними гарантіями.

Спільно з Урядом Польщі розробити Державну програму етнічного відродження Лемківщини, яка б передбачала повернення депортованих на свої землі, повернення їхнього майна, розвиток культури та освіти, задоволення релігійних потреб. Вимагати створення Державної комісії для практичного розв’язування вказаних проблем. До цієї комісії залучити представників СФУЛО.

Україна повинна захищати інтереси усіх українців, надавати їм політичну, матеріальну й моральну підтримку, інакше утворений вакуум заповнять чужі сили.

Свідченням цього є перекручення і спекуляції на русинстві, спроби розіграти політичну лемківську карту.

Джерелом  політичного русинства як в Закарпатській області України, так і в Словаччині і Польщі довго не треба шукати. Вони є в антиукраїнському москвофільстві. Вони знаходять підтримку в певних колах Польщі, України й Словаччини, в усіх, хто мріє про якнайшвидшу асиміляцію українських меншин і робить все можливе, аби перешкодити консолідації українського народу. Що особливо тривожить, а саме те, що політикани, підключаючи лемківське  питання у неорусинстві, завжди надають йому антиукраїнську спрямованість, так, ніби проживаючи  в Польщі чи Словаччині, меншини найбільше утисків зазнають від України.

Впродовж тисячоліть у західній частині Карпат, у прекрасних Бескидах сформувалася етнографічна група лемків, яка збагатила український народ своїми неповторними барвами.

Працьовиті, талановиті люди створили самобутню культуру, зберігають добрі традиції. Та попри всі випробування, лемки зберегли свою етнічну свідомість, свою гідність, звичаї, пам’ятають про свої історичні коріння.

І тому потрібно, щоб лемки відмовилися від суперечливих суджень про нашу історію, культуру, національну приналежність! І нехай надалі ми називаємо себе русинами, чи лемками по-старому, або українцями по-новому. Лише нехай  ми не забуваймо, що ми – діти однієї матері. ]]>Карпатський народ Fri, 18 May 2012 13:50:00 +0300 http://www.carpathians.eu/no_cache/novini/novina/article/na-skolivshchini-znaishli-bunker-golovnogo-oseredku-propa.html Нещодавно група ентузіастів зі Стрия, Моршина та Львова знайшла місце розташування бункера...У травні 2012 року група ентузіастів зі Стрия, Моршина та Львова зробила сенсаційне відкриття - знайдено місце розташування бункера Головного осередку пропаганди ОУН-УПА вражаючих розмірів (35 метрів завдовжки та 5 м в ширину).

Пошукова експедиція була сформована в процесі підготовки до відзначення 70-річчя УПА та святкування 20-ліття відродження української кооперації, яке пройде в липні цього року на Стрийщині в рамках «Всесвітнього Фестивалю Українських Кредитних Спілок».

Серед восьми окремих заходів ювілейних святкувань українських кооператорів важливим є відкриття туристичного маршруту «Горами нашої Слави», який бере початок на г. Яворина (Івано-Франківщина) та завершеється на г. Кичера (Львівщина), тобто на місці віднайденого бункера.

Весь процес двох пошукових експедиційних походів, з посиланням на історичні факти та з іншою корисною інформацією, детально описує керівник експедиції, депутат Львівської обласної ради, член оргкомітету Всесвітнього фестивалю українських кредитних спілок Богдан Михайлович Сидорак.

2012 рік оголошено ООН Міжнародним роком кооперації. На відзначення героїчної сторінки в історії боротьби за Українську державу Львівська обласна рада проголосила 2012 рік роком УПА. У цьому ж році виповнюється 20-а річниця першої в Україні кредитової спілки "Вигода" в місті Стрию, який відомий своїми легендарними постатями, що відіграли особливу роль у організації та веденні, з однієї сторони, економічного напряму самоорганізації населення, а з іншої - у збройному чині супроти ворожої інвазії.

З нагоди вказаних ювілейних сторінок історії кредитна спілка "Вигода", яка об’єднує людей різних політичних уподобань, проте патріотично налаштованих, з 07липня по 22 липня організовує Всесвітній фестиваль українських кредитних спілок. Програмою фестивалю передбачено проведення 8 масштабних заходів, з яких лише один прямо стосується роду діяльності спілки, а саме - форум кредитних спілок в м.Трускавці. Про фестиваль можна дізнатися в мережі інтернет на сторінці www.wfucu.org.ua .

Серед заходів фестивалю є відкриття туристичного маршруту "Горами нашої слави", який поєднає славні вершини Карпат, де гартувалися ДУХ, ІДЕЯ та ЧИН українського народу: Ясна гора (Гошів), Яворина(УПА), Скелі Довбуша(Бубнище), Ключ(Січові стрільці), Лопата, Магура(УПА), Маківка(Січові стрільці), Тухля (Захар Беркут), Кичера, Парашка(УПА).

Гора Кичера відома тим, що в період 1946-1948рр тут знаходився бункер Головного осередку пропаганди ОУН-УПА (ГОСП). У цьому бункері працювали «Петро Полтава», «Горновий», «Доля», «Степовий», «Корчак». Сюди на наради навідувалися «Тур», «Лицар», «Нечай», «Орлан» та інші учасники руху.

Сам бункер був розкритий військами НКВД 07 квітня 1948р. і детально замальований у звітах. Окрім цього, в Трускавці проживає учасниця підпілля, друкарка ГОСП Дарія Малярчин - "Дарка", яка написала спогади про цю сторінку історії визвольного руху. Зараз опрацьовуються матеріали для видання спогадів. З іншого боку, ми хочемо відновити бункер і тим самим поєднати в туристичному маршруті два бункери - "Роберта"(г. Яворина) і "Петра Полтави"(г.Кичера, ГОСП).

Із цією метою на пошуки місця розташування бункера 29 квітня в с. Корчин прибули з м.Стрия, Моршина, с. Довге любителі гір, яким не байдужа наша історія. В с. Корчин до нас приєдналися помічник лісничого Крушельницького лісництва п.Василь Корчинський, інспектор з охорони природнього заповідного фонду Національного парку "Сколівські Бескиди" п.Володимир Лучків та Василь Князевич.

Після молитви в капличці, інструктажу та плану дій наша група в кількості 14 чоловік вирушила в дорогу. Ми проходили шлях , яким ішли партизани. Біля самих гір побували на місці загибелі "Корчака". Далі по стежці добралися до урочища "Великий жолоб", де зафіксували зсув грунту на значній території. Пройшовши ще декілька кілометрів, ми добралися до урочища "Малий жолоб", де за описом "Дарки" і розповідей односельчан був розташований бункер.

Як уже згадувалося, сам бункер був замальований при викритті і складався із двох великих кімнат розміром 5х5, з’єднаних коридором. Загальна його довжина становила 34 метри. Ми шукали видимих провалів землі і не побачили їх. Мобільному зв’язком зв’язалися з п. Даркою, яка ще раз описала дорогу, що нею добиралися до бункера. Шлях пролягав на території урочища, де ми саме перебували. Весь час наш шлях за допомогою GPS фіксував Роман Федькович із Моршина, а світлини робили п. Олег П'ясецький, Петро Маковський зі Стрия та Ігор Баєв із Моршина. У пошуках допомагали також Богдан Гуда, Роман Коваль з Моршина та Олег Луцак , Олег Мельник із Довгого.

Згідно з описами, бункер знаходився у підніжжі гори Кичера, з південно-західного їїбоку, а каміння на піч брали із Малої річки, яка знаходилася неподалік. Все збігалося, окрім координат бункера, вказаних у матеріалах НКВД, за якими бункер мав бути на 1 км далі і на іншій горі . Ми дійшли висновку, що це помилка зроблена свідомо чи несвідомо. На початку одного з потічків ми зробили спільну світлину з використанням державного прапора і вирішили повертатися назад вздовж Малої річки.

Василь Корчинський, Ігор Чорновус та Юрій Домшин звернули увагу на незначні провали землі в тому місці, де ми робили світлину з прапором. Пан Василь зауважив, що в цьому місці є значне скупчення каміння, яке могло утворитися після викопування бункера, тим більше, що, за свідченням п.Дарки, земля при будівництві бункера була розсипана по горі. Можливо, бункер знаходився саме в цьому місці і ще до сьогодні не обвалився.

Необхідно добре обстежити вказане місце з використанням пошукових приладів та інструментів. Для цього ми ще раз повернемося в урочище Малий жолоб. Але уже зараз очевидно, що необхідно провести ландшафтне вирубування та планування території вздовж Малої Річки на віддалі 1,5 км для проходу до району розташування бункера із подальшим продовженням маршруту до гори Парашки, з'єднавши його з існуючим маршрутом Сколе-Парашка. Окрім туристичного призначення маршруту, є ще й чисто економічний ефект: поряд знаходяться значні обсяги поваленого букового лісу, який необхідно використати. Загалом ми пройшли 16 км і, задоволені виконаною місією, повернулися додому.

До теми: кредитна спілка "Вигода" оголосила конкурс на найкращий твір про героїчні вершини Карпат серед учнів Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей.

Як ми уже повідомляли, 29 квітня експедиція з пошуку бункера ГОСП на горі Кичера визначила район пошуку, але самого бункера не знайшла. 12 травня ми знову вирушили в Корчин. Цього разу до нас приєдналися досвідчені пошуковці зі Львова: Святослав Шеремета, Олег Ільків, Андрій Мочурад. Традиційно помолилися у капличці, перезнайомилися та отримали інструктаж. Провідником на цей раз був п.Василь Винницький з села Корчин.

З попереднього складу групи прибули Юрій Домшин та Роман Федькович. До слова сказати Юрій Домшин зі Стрия в той день хотів бути на дуже важливій сімейній події – першому причасті улюбленої внучки, але почуття відповідальності за розпочату справу таки покликало в дорогу і було винагороджено. З Моршина до нас приєдналася сімейна пара - Микола Воєвода та Ірина Пеленська. Микола, як завжди зі своїм професійним фотоапаратом. Молода команда зі Стрия - Сергій Йовенко, Роман Мачоган, Михайло Малий пригодилася чи не найбільше, адже пошукові прилади та інструменти були не з легких, а особливо при підйомі на гору. Отож, в дорогу.

Ми пішли долиною вздовж Малої Річки. До самого урочища «Малий Жолоб» дорога проходила нормально, якщо не рахувати падінь у воду при переході річки. Найважчим виявився підйом до гори через завали букового лісу. Але це вже позаду.

Ми на умовному місці. Перед нами декілька значних за обсягом ям з’єднаних коридором. Зі слів нашого провідника, ці провали він уже бачив всередині 80-х років минулого століття. Проводимо обміри виявлених провалів землі, співставлямо їх зі схемою бункера – все збігається. Але, щоб зняти всякі сумніви, робимо шурфування по центру ями, ближчої до потічка. Уже перші шари грунту дають нам підтвердження про бункер. Ми знаходимо металеві гаки та відрізок проводу.

Згідно схеми визначили місце розташування пічки. І тут успіх: на глибині 0,5 м знаходимо правильно укладені камені, подекуди цеглу. На деяких каменях почорніння від вогню. Сумніву немає - ми на місці бункера ГОСП. На цьому наші розкопки припиняються. Подальші роботи необхідно проводити уповноваженій організації - комунальному підприємству "Доля" Львівської  обласної ради, яке спеціалізується на пошуках і впорядкуваннях поховань та місць національної пам’яті. А місце бункера ГОСП якраз до таких і належить.

Допоки ми проводили дослідження місця де знаходився бункер, Роман Федькович, Юрій Домшин та Іван Гарбовський провели обстеження хребта г.Кичери, визначаючи можливий варіант переходу від бункера до г.Перехресна і далі на г.Парашку (частина майбутнього туристичного маршруту «Горами нашої слави»). На День Матері (наступного дня в неділю 13 травня), я зателефонував до п. Дарії Малярчин, авторки спогадів про ГОСП, які готуються до друку, і повідомив її про остаточне встановлення місця розташування бункера, виконавши її мрію п’ятнадцятилітньої давності. Це стало для "Дарки" найкращим подарунком в цей святковий день.

На закінчення ми помолилися за упокій тих, хто упав на полі бою, захищаючи рідну землю та ідею Української держави, зокрема за тих, які перебували у цьому бункері - Петра Федуна ("Петро Полтава", загинув 23.12.1951р.в с.Новошини на Жидачівщині), Осипа Дяківа ("Горновий", загинув 28.11.1950р. с.Великополе на Яворівщині), Богдани Світлик (“Доля”, загиннула 29.12.1948 р. с.Либохора, Сколівщина), Хризанфа Гонтара (“Професор”, загинув 29.09.1948 р. с.Ліповець, Чехія), Надії Якимович (“Надя”, загинула 08.08.1951 р. с.Слобода Долинська, Долинщина), Романа Шухевича (“Тур”, загинув 05.03.1950 р. с.Білогорща біля Львова), Олександра Гасина (“Лицар”, загинув 31.01.1949 р. м.Львів), Івана Корчинського (“Корчак”, загинув 05.07.1947 р. с.Корчин, Сколівщина), Івана Лавріва (“Нечай”, загинув 15.05.1949 р. с.Корчин, Сколівщина), а також: “Волоса”, “Лиса”, “Чуприни”, “Клименка”, “Довбуша”, “Шуліки”, “Беркута”, “Всеволода”, “Зенка”, “Грузина”, “Степового” та інших.

Місце розташування бункера увійде в туристичний маршрут “Горами нашої слави” (Ясна гора, Яворина, Магура, Маківка, Захар Беркут, Лопата, Скелі Довбуша, Ключ, Кичера, Парашка), який ми плануємо пройти з 14 по 20 липня 2012 року, в рамках проведення Всесвітнього фестивалю українських кредитних спілок.

Необхідно відзначити, що в районі лісів біля села Корчин та навколишніх сіл працювала друкарня «Прага» та радіостанція «Афродіта». Цікавими є спогади перекладача, бельгійця за національністю, Альберта Газенбрукса, який брав участь у національно-визвольній боротьбі українського народу. Ось декілька думок представника іншої нації про визвольні змагання українців. ]]>Карпатський народ Thu, 17 May 2012 17:17:00 +0300 http://www.carpathians.eu/no_cache/novini/novina/article/jak-zupiniti-samovilni-rubki-u-lisakh-zakarpattja.html Цю складну проблему вирішували на міжвідомчій нараді у прокуратурі Закарпатської області в...Цю складну проблему вирішували на міжвідомчій нараді у прокуратурі Закарпатської області в Ужгороді.

15 травня у прокуратурі Закарпатської області відбулась міжвідомча нарада керівників правоохоронних та контролюючих органів краю з порядком денним «Про стан додержання в області вимог законодавства щодо охорони, раціонального використання, збереження та відтворення лісових ресурсів».

Відкриваючи нараду прокурор області Анатолій Петруня відмітив, що проведена правоохоронними та контролюючими органами робота не відповідає вимогам сьогодення і потребує негайної активізації та комплексного підходу до вирішення проблем.
Щороку виявляються сотні фактів самовільних рубок у лісах державної власності фізичними, юридичними особами, лісозаготівельниками, а також самими працівниками державних підприємств Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства і філій Головного державного спеціалізованого лісогосподарського агропромислового підприємства «Закарпатагроліс».

Так, тільки протягом І кварталу поточного року незаконними рубками у області державі завдано збитків на загальну суму понад 1 млн. 534 тис. грн. У 2011 році самовільними рубками лісу на території області заподіяно збитків на суму, що перевищує 9 млн. грн.

Найбільше самовільних рубок виявлено у Тячівському, Великоберезнянському, Рахівському та Міжгірському районах.

У більшості випадків, працівниками лісової охорони лісопорушники не виявляються, у загальному це складає 45% від вчинених незаконних рубок лісу на території області. А у лісах головного державного спеціалізованого лісогосподарського агропромислового підприємства «Закарпатагроліс» таких фактів більшість - 63 % випадків .

Однією із основних причин таких наслідків, залишається неналежна робота державної лісової охорони та відомчої лісової охорони постійних лісокористувачів області, їх зловживання та службова недбалість - зауважив прокурор Закарпатської області.

Про стан додержання вимог законодавства щодо охорони, раціонального використання, збереження та відтворення лісових ресурсів, у краї доповідав заступник прокурора області, який відає цими питаннями, Віталій Роман. Він зазначив, що про незадовільний стан збереження лісових ресурсів свідчать також порушені органами прокуратури протягом минулого року 10 кримінальних справ за фактами зловживань та недбалого виконання своїх службових обов’язків працівниками державної лісової охорони обласного управління лісового та мисливського господарства і ГДСЛАП «Закарпатагроліс».

До того ж, протягом 3-х місяців поточного року прокурорами вже порушено 9 кримінальних справ, з яких 4 скеровано до суду.

Віталій Іванович піддав критиці обласне управління лісового та мисливського господарства, а також головне державне спеціалізоване лісогосподарське аграрне підприємство «Закарпатагроліс», які фактично згорнули роботу щодо вжиття заходів до відшкодування правопорушниками збитків, завданих незаконними рубками лісу. Із року в рік, - наголосив прокурор - не відбувається суттєвих зрушень у цьому питанні. У першому кварталі поточного року із 855 тис. грн. завданої лісопорушниками шкоди, відшкодовано лише 11 тис грн., що складає менше 1 %.

Також, висловив зауваження і Закарпатському обласному управлінню лісового та мисливського господарства. Адже ними, при виявленні порушень підприємствами, установами та організаціями природоохоронного та лісового законодавства, заходи щодо обмеження або тимчасового припинення їх діяльності не вживаються.

Критикував заступник прокурора області і Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства, а також ГДСЛАП «Закарпатагроліс», якими не забезпечено збереження земель лісового фонду, більше того, в окремих випадках вказані органи управління своїми діями призводять до вилучення лісогосподарських земель.

До прикладу, «Закарпатагроліс», за відсутності правовстановлюючих документів на земельні ділянки лісового фонду зобов’язалось надати суб’єктам господарювання із земель лісового фонду без зміни цільового призначення землі загальною площею понад 120 га. (договора про спільну діяльність).

Не забезпечено дієвий контроль за додержанням природоохоронного законодавства у сфері охорони лісових ресурсів й посадовими особами державної екологічної інспекції у Закарпатській області.

Зокрема, загальний розмір збитків, що були нараховані інспекцією упродовж 2009 – 2011 років, спричинених лісопорушниками, та які залишаються невідшкодованими, становить 3 млн. 140 тис. грн.

Із вказаної суми інспекцією охоплено цивільно – правовими заходами лише 1 млн. 140 тис. грн., що становить 36 %.

Аналіз наявної інформації свідчить про спланований та організований, в тому числі з корупційними проявами, характер порушень у сфері лісового законодавства - наголошує Віталій Іванович.

Також, заступник прокурора області сказав, що потребує активізації і робота правоохоронних органів та їх спецпідрозділів (МВС, УПМ ДПС) щодо протидії злочинності в сфері охорони лісових ресурсів, передусім з виявлення, розкриття і розслідування злочинів, вчинених організованими злочинними групами та корумпованими зв’язками.

Адже, за останні 6 років у провадженні слідчих органів внутрішніх справ перебуває 151 кримінальна справа, порушена за ст. 246 КК України (незаконна порубка лісу) по яких не приймаються заходи по завершенню досудового слідства.

Турбує прокуратуру і той факт, що переважна більшість незаконно придбаної деревини у подальшому переробляється на пилорамах, що значно ускладнює встановлення її походження. До того ж, в нашій області ще не повною мірою забезпечено здійснення належного державного контролю за діяльністю чисельних підприємств деревообробної та лісопильної промисловості.

Це, на думку прокуратури, є ще одним чинником такого стану справ (значних самовільних рубок). Віталій Роман зазначив, що з більш як 500 діючих підприємств, що експлуатуються в області, ні правоохоронними, ні контролюючими органами з початку року ще не проводилось комплексних перевірок з питань дотримання підприємствами природоохоронного та іншого законодавства.
Також, не може не викликати стурбованості той факт, що в нашому краї відмічається стійка тенденція росту експортних поставок деревини та пиломатеріалів приватними підприємцями, які, сплачуючи символічний податок, вивозять за межі країни значні обсяги продукції.
Нерідко, за словами заступника прокурора області, на експорт поставляється лісо- та пилопродукція по підроблених документах (сертифікатів про походження лісоматеріалів), що є одним із шляхів реалізації самовільно зрубаної деревини, - питання ДЕ узгоджені дії посадовців, які повинні берегти наші ліси?

З урахуванням викладеного та з метою підвищення, покращення координації діяльності правоохоронних та інших спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері охорони, збереження, відтворення і раціонального використання лісових ресурсів, міжвідомча нарада постановила усім керівникам правоохоронних та контролюючих органів краю вжити додаткових заходів до забезпечення додержання вимог законодавства в сфері охорони, раціонального використання, збереження та відтворення лісових ресурсів у Закарпатській області. ]]>Лісове господарство Thu, 17 May 2012 17:09:00 +0300 http://www.carpathians.eu/no_cache/novini/novina/article/borzhavska-vuzkokoliika-na-shljakhu-do-vidnovlennja.html Тема Боржавської вузькоколійки активно обговорюється у засобах масової інформації вже добрий...Тема Боржавської вузькоколійки активно обговорюється у засобах масової інформації вже добрий десяток років. Воно й зрозуміло, адже відігравала вона в житті району неабияку роль. Радісно було б на душі і добре для громади, якби її відродити. Жителі Іршавщини ще добре пам’ятають ті золоті часи, коли вузькоколійкою діставалися на роботу на різні підприємства. Заслужила тоді вона авторитет улюбленого народом транспорту. Не дарма ж ще й прозвали «Анцею Кушницькою». Використовувалася також для перевезення лісоматеріалів, вугілля, будматеріалів та інших вантажів.

Згодом склалася непроста ситуація. Звісно, утримувати вузькоколійку за рахунок районного бюджету було б нереально. Та й Укрзалізниця вважає її тільки тягарем для себе. Песимісти не втомлювались повторювати, що стане купою металобрухту. Та це не означає, що для її збереження районною владою нічого не робилося. Зацікавленість у тому, щоб «Анця Кушницька» знову переживала свою найкращу епоху, пояснюється кількома аргументами. По-перше, вона має понадстолітню історію. По-друге, знаходиться у прибережних смугах річок, тому виконує роль захисної дамби. По-третє, може стати двигуном розвитку туристичної галузі. Підґрунтям для цього є налагоджені партнерські зв’язки з подібними залізницями у Словаччині, Польщі, Румунії, Угорщини. Згодилася б й налагоджена тісна співпраця з Європейською асоціацією туристичних та історичних залізниць.

Ще у 2003 році депутати райради затвердили Програму забезпечення функціонування вузькоколійної залізниці на території району. Виділили й кошти, за які відремонтували два залізничні вагони для перевезення туристів. Відтоді як райрада, так і райдержадміністрація неодноразово звертались до вищих органів влади та Укрзалізниці з клопотанням щодо збереження вузькоколійки, передачі її у спільну власність територіальних громад району, надання їй статусу пам’ятки науки і техніки місцевого значення. Все ж ці звернення залишились без розгляду. Долив масла у вогонь той факт, коли минулого року на повторно оголошеному аукціоні регіональним відділенням Фонду державного майна України в області продано під демонтаж 15 кілометрів вузькоколійки від Приборжавського до Кушниці. Як «добрі» люди з Луганщини почали демонтовувати цей відрізок колії, на заваді їм стали депутати райради на чолі з головою Станіславом Суханом.

У червні 2011 року головою районної ради до Закарпатського окружного адміністративного суду було подано позов до регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказів про включення вузькоколійки до переліку об’єктів, що підлягають приватизації.

Ухвалою суду також було заборонено будь-яким особам здійснювати демонтаж цієї залізниці до прийняття відповідного рішення. 

Вже в лютому цього року судом винесено постанову, згідно з якою, на думку слуг Феміди, дії та оскаржувані районною радою накази регіонального відділення ФДМУ в області прийняті з дотриманням законодавства.

Звісно ж, районна рада з цим не погодилась і подала апеляційну скаргу на цю постанову суду. Наразі справу розглядає Львівський апеляційний адміністративний суд.

Ще одним черговим сигналом про те, що депутати рішуче налаштовані на захист вузькоколійки, стало рішення дев’ятої сесії VІ скликання, яка відбулась у квітні. Відрізки Іршава-Кушниця та Іршава-Ільниця прийняли у спільну власність територіальних громад сіл, міста району.  Окрім них, ще й відрізок Іршава-Хмільник визнали пам’яткою науки і техніки місцевого значення, а відповідні клопотання надіслали в облдержадміністрацію та Міністерство культури України.

Не рахуватись з думкою громадськості стосовно таких важливих питань було б неправильно. Голова райради ініціював громадські слухання з приводу збереження вузькоколійки. Ця тема активно обговорювалася на сходах селян, в трудових колективах, на засіданнях виконкомів та сесій сільрад, територією яких пролягає залізнична колія. Такі заходи відбулися в Кам’янській, Зарічанській, Сілецькій, Дубрівській, Білківській, Імстичівській, Луківській, Довжанській, Броньківській, Кушницькій сільських радах. Саме таким шляхом йдуть у цивілізованому світі. Очевидно, це й непоганий спосіб почути і врахувати пропозиції активу сіл району.

До прикладу, на сходах селян у невеликому Хмільнику висловилися за збереження вузькоколійки від села до райцентру як об’єкта, що має велике соціально-історичне значення. Під цим підписалося до 120 людей.

На таких сходах у Приборжавському виступив житель села та директор районного історико-краєзнавчого музею Андрій Світлинець. Він розповів, що «Анця Кушницька» є туристичною принадою району. Свого часу відіграла надзвичайно велику роль в економічному розвитку регіону. Навів дуже промовистий факт, що пережила дві світові війни та п’ять держав. Висновок – її треба зберегти, відповідний відрізок прийняти у власність сільської ради. Таку пропозицію підтримало 226 приборжавців.

У Броньці і Сухій провели громадські слухання. Майже чотири сотні жителів цих сіл поставили свої підписи під відповідним рішенням, в якому схвально відгукуються про прийняття у комунальну власність району цього важливого об’єкта. На зустрічі наголошувалося на тому, що вузькоколійна залізниця збудована ще за часів Австро-Угорщини. Вона є культурною спадщиною, тому не можна передавати в чиїсь руки чи демонтувати.

Скажімо, на сесії Довжанської сільради, окрім прийняття у власність громади відрізку Іршава-Кушниця, схвально оцінили заходи, що вживаються районною владою щодо збереження вузькоколійки та присвоєння їй статусу пам’ятки науки і техніки місцевого значення. Свою підтримку таких дій підтвердила й Іршавська міська рада у листі-клопотанні.

В Імстичові це питання обговорили ще й на зборах трудових колективів. У ЗОШ І-ІІІ ступенів про недопущення демонтажу вузькоколійки розповів вчитель інформатики Денис Добра. Він, до речі, очолює громадську організацію «Боржавська ініціатива». У своєму виступі акцентував увагу на тому, що залізниця є історичною спадщиною нашого краю. Вона пов’язує кілька поколінь. Може використовуватися як туристичний об’єкт і слугувати для транспортного сполучення навіть кількох районів області. Про ситуацію, яка склалась навколо вузькоколійки, йшлося й у філії Ільницької школи-інтернату І-ІІІ ступенів, що знаходиться на території села. Працівники установи вважають доцільним відновлення «Анці Кушницької» та виступають проти її демонтажу. Такої ж думки притримуються й працівники ДНЗ №2.

Отже, громадськість сказала своє слово. Можна б зараз безкінечно наводити яскраві приклади розвитку і збереження вузькоколійок за кордоном. Вони тішили б слух та приємно бентежили уяву. Очевидно, краще взятися за справу, адаптовуючи той же іноземний досвід до наших реалій. Однією із складових цього питання є економічна. Тобто, потрібно залучати інвестиції. Вже є домовленість з меценатом, який готовий вкласти 5 мільйонів гривень у те, аби відновити рух вузькоколійки на 15-17 кілометрах для туристичних потреб. Цей відрізок знаходиться поблизу Довгого. Видно, що процес відновлення вузькоколійки стартував… Незабаром у цьому напрямку будуть подальші кроки.

…Пройнявшись темою функціонування «Анці Кушницької», на якусь мить з’являється міраж, як замріяно їдеш нею з Іршави у мальовничі верховинські краї. Хоча хто знає… Можливо, це реальність не такого вже й далекого майбутнього… ]]>Визначні місця Thu, 17 May 2012 14:57:00 +0300 http://www.carpathians.eu/no_cache/novini/novina/article/ditjachi-ozdorovnici-v-karpatakh-perevirjajut-na-bezpechni.html Згідно планів роботи та на виконання розпорядження голови облдержадміністрації «Про організацію...Згідно планів роботи та на виконання розпорядження голови облдержадміністрації «Про організацію літнього оздоровлення та відпочинку дітей у 2012 році», фахівці територіального управління Держгірпромнагляду у Закарпатській області розпочали перевірки дитячих та інших оздоровчих закладів щодо безпечності їх функціонування у літній період.

Під контролем спеціалістів територіального управління опиняться всі без винятку установи і заклади краю, котрі займатимуться відпочинком і оздоровленням дітей. Вказані перевірки, до яких при необхідністю залучатимуться і фахівці інших установ, триватимуть протягом травня-червня. Щодо контролю за дотриманням вимог безпеки, то він діятиме протягом усього оздоровчого сезону. ]]>Туристичні новини Thu, 17 May 2012 14:33:00 +0300 http://www.carpathians.eu/no_cache/novini/novina/article/anglijec-vidav-putivnik-zakarpattjam.html Англієць за національністю, житель Угорщини, він об’їхав на велосипеді все Закарпаття. Мова йде про...Письменник не розуміє української мови тож спілкувався з аудиторією англійською через перекладача. Незважаючи на незнання мови, він об’їхав майже все Закарпаття. При цьому зібрав колекцію фотографій та цікаву інформацію про край.

Книга викликала справжнє здивування у Європі. Неабияке здивування було і у присутніх, адже англієць, як виявилось, знає про Закарпаття більше за багатьох краян. При цьому він розказав про те, що найбільше вразило європейців, коли вони читали його книгу. Переважну більшість аудиторії складала студентська молодь, яка навчається на факультеті туризму Мукачівського державного університету. Про свої враження говорили так: книга цікава і потрібна. Книгою зацікавився навіть англійський принц, хоча про його враження поки що не відомо. Чи оцінить путівник по Закарпаттю українська аудиторія, покаже час. ]]>Туристичні новини Thu, 17 May 2012 14:21:00 +0300 http://www.carpathians.eu/no_cache/novini/novina/article/20-travnja-vidbudetsja-festival-pokutske-nadvechirja.html 20 травня о 18.30 в Народному домі села Гарасимів Тлумацького району розпочнеться фестиваль...20 травня о 18.30 в Народному домі села Гарасимів Тлумацького району розпочнеться фестиваль "Покутське надвечір'я". У програмі: автентичні народні пісні, легенди, обряди, гуморески, прислів’я, приказки у виконанні людей старшого покоління; виставка-продаж робіт майстрів декоративно-ужиткового мистецтва краю.


У фестивалі беруть участь творчі колективи з Обертина, Гончарева, Хотимира, Жабокрук, Живачева, Підвербців, Гарасимова, Жукова, Гавриляка, Олеші, Яківки, Петрова, Грушки, Олещино, Долини, Колінців, Королівки, та колектив з Городенківського району, а також майстри-вишивальниці, майстри по ткацтву, бісеру, лозоплетінню, самодіяльні художниці, майстри по вишивці сучасних народних костюмів, набивці на тканині, майстри з роботи по гобелену, з різьби по дереву. ]]>Фестивалі та массові заходи Thu, 17 May 2012 10:07:00 +0300 http://www.carpathians.eu/no_cache/novini/novina/article/xi-mizhnarodnii-festival-estradnogo-mistectva-zakhid-21.html Минулої неділі у м. Яремче завершився триденний 11 міжнародний фестиваль естрадного мистецтва...Минулої неділі у м. Яремче завершився триденний 11 міжнародний фестиваль естрадного мистецтва «Захід-21 століття», незмінним організатором якого є Мистецька агенція «Захід-шоу», її директор народний артист України Богдан Сташків. Втретє журі фестивалю очолювала народна артистка України Надія Шестак-Крутова.


Незважаючи на прохолодну тієї неділі дощову погоду по завершенні чотиригодинного гала-концерту, що проходив на площі біля міської ради і транслювався у прямому ефірі ОТБ «Галичина», люди не хотіли розходитися - фотографувалися зі членами журі, переможцями.

Красива хутрова шуба, гран-прі від постійного мецената –директора фірми «Тикаферлюкс» Івана Артемовича поїхала до Вінниці. Її завоювала своїм неперевершеним співом Єлизавета Розізнана. Також гран-прі фестивалю «Захід 21 століття» у своїх вікових категоріях здобули талановиті Анжеліка Токарська з міста Івано-Франківська та Дмитро Вінтонів з Долини, який прекрасно виконав свою пісню французькою мовою.

Водинадцяте «головною скрипкою» у журі була Марта Лозинська зі Львова, заслужена артистка України, яка запросила юну вінничанку, володарку гран-прі, до складу своєї Мистецької агенції. До слова, вихованцями Марти Лозинської, її мистецької агенції, є знані співаки Віталій Коловський та Еріка.

Вперше на фестивалі «Захід-21 століття» оцінювали таланти виконавців з 12–ти регіонів України дует «Скриня» з Чернівців, виступ якого, як і пісні чарівної Надії Шестак-Крутової, яремчанці та гості курортного містечка просили на біс.

У статусі «Гість фестивалю» співала незмінна учасниця багатьох фестивалів минулих років Зоряна Рощук. ]]>Фестивалі та массові заходи Thu, 17 May 2012 10:02:00 +0300 http://www.carpathians.eu/no_cache/novini/novina/article/zavtra-u-kosovi-den-vidkritikh-dverei-dlja-maibutnikh-m.html 18 травня з 10.00 до 17.00 в Косівському інституті прикладного і декоративного мистецтва Львівської...18 травня з 10.00 до 17.00 в Косівському інституті прикладного і декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв, що є знаною кузнею мистецьких кадрів не лише для Гуцульщини, а й усієї України , - День відкритих дверей. У програмі - зустрічі абітурієнтів та батьків з дирекцією, керівниками навчальних підрозділів та приймальною комісією. ]]>Загальні новини Thu, 17 May 2012 09:56:00 +0300 http://www.carpathians.eu/no_cache/novini/novina/article/shtormove-poperedzhennja-v-karpatakh-zamorozki.html Протягом 17-18 травня на ріках області очікується формування дощового паводку з підйомом рівня води...Протягом 17-18 травня на ріках області очікується формування дощового паводку з підйомом рівня води на 0,5-1,5 м, на окремих ділянках до 2 м. Місцями можливий вихід води на заплаву.

17 травня на річках Закарпатської області очікується підвищення рівнів води на 0,5 - 1,5 м. В нижніх течіях Латориці, Боржави, на Тисі ділянці В.Бичків - Вилок на 1,5 - 2,5 м, в окремих місцях початковий вихід води на заплаву.

Також 17 травня сильні дощі, в Карпатах та Передкарпаття дуже сильні дощі.

Вночі та вранці 18 травня в Карпатах очікуються заморозки на поверхні ґрунту та в повітрі 0-2° морозу. ]]>Погода та кліматРятування Thu, 17 May 2012 09:35:00 +0300