З західного боку Чорного лісу розташоване селище міського типу та райцентр Богородчани. Перша письмова згадка про Богородчани належить до 1441 року. У містечку зберігся комплекс Домініканського монастиря з XVIII.

127 років в місцевій церкві перебував знаменитий іконостас з Манявського скиту — визначна пам'ятка галицького барокового мистецтва. Цей іконостас був намальований у 1698-1705 роках у Скиті групою майстрів-малярів, якими керував Йов Кондзелевич (1667-1740).

Після ліквідації Манявського скиту у 1785 році його майно було розпродано й вивезено. Богородчанська громада під час ліцитації монастирського майна купила іконостас із церкви Воздвижения за 60 злотих, перевезла в Богородчани і помістила в місцевій церкві. У 1913 році Богородчанський іконостас було вислано до Відня на реставрацію, а тим часом, у роки Першої світової війни, церква в Богородчанах згоріла. На щастя, іконостас зберігся і був перевезений до Національного музею у Львові. Богородчани втратили свою пам'ятку, однак назва містечка назавжди увійшла до історії мистецтва.

Богородчани були повітовим центром. Містечко мало привілей на проведення ярмарків двічі в місяць. На старому гербі Богородчан зображено на блакитному тлі міський мур (без брами), над яким стоять три вежі.