Неподалік, в селі Урич Сколівського району є Державний історико-культурний заповідник "Тустань". За княжих часів на цьому місці було місто-фортеця Тустань.

Центральна частина укріплень площею З гектари була розташована на скельній групі Камінь. Лише тут збереглося 4000 пазів і врубів, висічених у скелі. Як вважають науковці, дерев'яна забудова Тустані, вмонтована у природні скелі, існувала з другої половини IX до середини ХІІІ століття. Фортеця була важливим стратегічним пунктом і входила в єдину систему карпатської лінії оборони південно-західних рубежів Київської Русі. Висотна структура наскельної забудови, наземні оборонні стіни висотою 15 метрів, п'ятиповерховий житловий комплекс XIII століття з висотою поверхів 3,5-4 метри, складна система водозабезпечення (криниця, довбана в скелі, та дві цистерни) свідчать про високий рівень тодішньої будівельної техніки.

За легендою Тустань "з того називаєся, що як до руських князів приїжджєли купці, так була варта і казала їм: "Ту стань", тож мусити платити цло і брати пашпорти".

А про Урич так говорять: "Колись давно на місці нинішніх скал один князь побудував собі замок, в якому він мав мешкати. Але якось одного разу він поїхав у похід. Коли він ся вернув, то побачив, що його замок горить, чи татари напали, чи хтось запалив. І тоді він закричав: "Горіш, горіш!" Від того потім і назвали село Оріч, а потім Урич. Той князь мав і доньку Параску, яка скоро вмерла. Він свою дочку поховав на горі, яку потім почали називати Парашка".