Серпанок – рівномірна світлова вуаль, яка зростає із збільшенням відстані від спостерігача до горизонту. В метеорології серпанком називають атмосферне явище у виді помутніння повітря в приземній частині атмосфери, яке викликане наявністю в повітрі продуктів конденсації водяної пари (дрібненьких капель води чи кристаликів льоду); серпанок є результатом розсіювання світла цими звішеними в повітрі частинками.


Серпанок зменшує контраст зображення, а також знижує різницю в кольорі далеко розташованих об’єктів. При значному серпанку деякі предмети стають нерозбірливими.
Дальність видимості при серпанку коливається в межах 1-9 км. Відносна вологість повітря коливається в межах 58-100%. При видимості менше 1 км відмічається туман. Подібне помутніння повітря може бути викликане наявністю частинок пилу або диму — таке явище називається імла.

В залежності від виду частинок, через які виникає серпанок, розрізняють:

    - молекулярний серпанок, який виникає шляхом розсіювання світла на молекулах самої атмосфери. В чистому повітрі короткохвильові промені (сині, фіолетові) розсіюються сильніше за довгохвильові (червоні, жовті). Тому темні деякі ландшафти набувають синього забарвлення, а слабкі джерела світла злегка жовтіють;
    - водяний серпанок виникає через наявність частинок вологи, що знаходяться у повітрі та має нейтрально-білий відтінок. Відстань на якій водяна димка помітна, залежить від концентрації і розміру частин вологи і коливається від декількох кілометрів (при димці) до декількох метрів (при тумані);
    - морозний серпанок виникає через наявність в повітрі кристаликів льоду, які в свою чергу виникають при зниженні температури повітря нижче нуля і вологості близько 100%. Такий серпанок в основному не має кольору. Але у випадках переломлення і дисперсії світла всередині частинок морозний серпанок утворює гало навколо джерел світла (сонця, місяця, ліхтарів і т. д.) і навіть у деяких випадках призводить до зимової веселки.

При наявності в повітрі достатньої кількості частинок пилу або диму серпанок набуває кольору цих частинок.

Гало – оптичне явище, світле, слабо забарвлене навколо Сонця, Місяця, інших потужних джерел світла. Поява гало часто свідчить про зміни в погоді – похолодання, прихід вологих атмосферних фронтів.